Хірургія є однією з найдавніших галузей медицини, але її широке застосування стало можливим з XIX століття. Актуальними залишаються різні напрямки хірургії: пересадка і пластика (донорських тканин, органів, протезів, стовбурових клітин) та малоінвазиність хірургічних втручань (триває інтенсивна розробка дистанційної хірургічної робототехніки, зокрема розширення сфер застосування роботу «Da Vinci»).
У другій половині XIX ст. хірургічні клініки медичних факультетів двох університетів – в Харкові і Києві – стають справжніми осередками хірургічної науки і практики на Україні. У Харкові створив свою школу і відіграв велику роль у підготовці земських хірургів професор В. Ф. Грубе. В Києві з перших часів існування університету хірургічну науку очолив видатний хірург В.О.Караваєв.
Перші наукові товариства, що об’єднували лікарів хірургічного профілю були регіональними та створювались в великих містах, що мали науково-практичну медичну школу.
Перше регіональне товариство хірургів було створено в 1908 році в Києві. Його фундатором та першим Головою був відомий хірург, професор кафедри факультетської хірургії Київського університету Микола Маркіянович Волкович.
В подальшому кількість хірургічних товариств збільшувалась.
Організовувались наукові об’єднання в Одесі, Харкові, Львові. Процес їх створення та об’єднання був перерваний Першою світовою війною, а потім лихоліттям 1917-1920 років. Одним з найперших відродилось Одеське товариство хірургів (1920 рік), а в подальшому наукова спілка сформувалась в Харкові (1922 рік).
У 1925 (26-29 березня) році в Харкові відбувся 1- й обласний з’їзд хірургів Лівобережної України, який прийнято вважати за перший з’їзд хірургів України. З 69 доповідей, що були заслухані на засіданнях, 7 були присвячені організаційним питанням. Присутніми на з’їзді були понад 400 делегатів, більшість з яких була з інших міст та регіонів України. Вперше під час проведення з’їзду були підняті питання щодо регулярності проведення в наступному заходів Всеукраїнського масштабу.
Протягом 1926 – 1933 років було проведено 4 Всеукраїнських з’їздів хірургічної спільноти, а саме в Одесі (15-19 вересня 1926 року), Києві (1927 рік), Дніпропетровську (1930 рік) та Харкові (1933 рік).
Під час проведення наукових заходів неодноразово піднімалось питання щодо створення республіканського товариства хірургів, і лише на VІ Всеукраїнському з’їзді ( у 1936 році) було розглянуто та затверджено статут Українського товариства хірургів.
