Якщо ваша дитина заразиться і перехворіє інфекційним захворюванням, у неї, певна річ, сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця при дифтерії, рак печінки через гепатит В, енцефаліт внаслідок кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, аніж ризик небажаних проявів після вакцинації.
Міф: «Вакцина може ослабити імунну систему».
Правда: Природне інфікування певними вірусами при природному захворюванні може ослабити імунну систему, опірність організму. Але вакцини діють по-іншому. Вони містять віруси, які відрізняються від вірусів, що викликають захворювання. Вакцинальні віруси самі настільки ослаблені, що не можуть ослабити імунну систему.
Міф: «При вакцинації перевантажується імунна система дитини».
Правда: Вакцинація не може перевантажити імунну систему. При перенесенні захворювання навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіяно буде тільки 0,1% імунної системи дитини, тоді як при інфекційному захворюванні навантаження на імунну систему буде у кількасот разів вищим. Необхідно також пам’ятати, що наша імунна система пристосована до контактів з величезною кількістю мікроорганізмів. Наприклад, дитина у момент народження переходить від стерильних умов життя в організмі матері до існування у світі, населеному мікроорганізмами, контакт із багатьма з яких відбувається вже у перші години життя.
Міф: «Дитина, прищеплена живою вакциною від поліомієліту, може заразити оточуючих цим вірусом».
Правда: Щеплена ОПВ дитина справді деякий час виділяє в довкілля живий вірус, тобто є джерелом інфекції. Для повністю або частково щеплених від поліо це не несе жодного ризику. Для не щеплених взагалі ризик захворювання теоретично є, і він становить 1 випадок на 7–14 млн. щеплень. Однак навіть такий ризик може бути зменшено за допомогою дотримання елементарних правил особистої гігієни (не забувайте: поліомієліт — хвороба брудних рук). Через таку, вкрай низьку ймовірність розвитку поліо у контактних осіб, в жодних заборонах і карантинах немає потреби. Подібні заходи не проводяться в жодній країні світу.
Міф: «Перебуваючи на грудному вигодовуванні, дитина захищена, тож і вакцинацію проводити не потрібно».
Правда: Грудне вигодовування є дуже важливим для здоров’я дитини. Але воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.
Міф: «Дитина у перші місяці життя захищена від інфекцій «імунітетом», отриманим від матері в утробі (материнські антитіла)».
Правда: На жаль, імунітет матері не завжди здатен захистити дитину від інфекційних захворювань та їх важкого перебігу. Саме тому і проводиться вакцинація, покликана захистити вашу дитину з перших днів життя.
Міф: «Вакцини викликають тяжкі захворювання — цукровий діабет, бронхіальну астму, розсіяний склероз, рак, тиреоїдит — через багато років після введення».
Правда: Наукові дослідження спростовують зв’язок між вакцинацією та цими захворюваннями. Наприклад, щойно з’явилася підозра, нібито вакцина проти гепатиту В збільшує ризик захворювання щитоподібної залози, як було проведене спеціальне дослідження (Pharmacoepidemiol Drug Safety, 2007. Jul;16(7):736–45). Дослідження не виявило збільшення ризику розвитку захворювань щитоподібної залози, а саме хвороби Грейвса чи тиреоїдиту Хашимото після введення вакцини проти гепатиту В.
Міф: «Вакцини викликають аутизм».
Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, у 1998 році у відомому британському медичному журналі була опублікована стаття про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд —сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім — виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії і британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. Проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.
Міф: «Дітям з хронічними захворюваннями вакцинацію проводити не можна».
Правда: Усе з точністю до навпаки! Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення! Такі діти вразливі до інфекційних захворювань, котрі протікають у них значно важче і призводять до серйозніших ускладнень. Тому ці
діти потребують вакцинації для створення захисту від інфекцій. Більше того, такі діти потребують також вакцинації від інфекцій, що не входять у перелік 10-ти, включених до календаря щеплень України. Наприклад, дітей з бронхіальною астмою і цукровим діабетом необхідно вакцинувати проти пневмококової інфекції і щорічно проти грипу. Діти з хронічними захворюваннями печінки потребують додаткової вакцинації від гепатиту А.
Міф: «Вагітним жінкам вакцинуватися не можна».
Правда: Вакцинація під час вагітності можлива, а часом навіть необхідна. Наприклад, грип може бути смертельно небезпечним для вагітної жінки. Саме тому вагітні потребують захисту від грипу і можуть отримувати щеплення на будь-якому терміні вагітності. У США, Канаді, Росії та багатьох інших країнах Європи й Південної Америки вагітних вакцинують проти грипу. Деякі країни роблять вагітним щеплення проти дифтерії та правця. Вакцинацію вагітних жінок рекомендується проводити інактивованими вакцинами.
Міф: «Дітям, які живуть з ВІЛ, щеплення робити не можна».
Правда: ВІЛ-позитивні діти дуже вразливі до інфекційних захворювань і потребують особливого захисту. Тому їм потрібна вакцинація навіть від інфекцій, не вказаних у календарі обов’язкових щеплень, — йдеться про грип, вітряну віспу і пневмококову інфекцію. Вакцинація таких дітей проводиться при певних лабораторних показниках стану імунної системи дитини.
