Малярія — гостре захворювання, збудник якого передається малярійними комарами. Для нього характерні пропасниця, анемія, збільшення селезінки та печінки, рецидиви хвороби.
Активність комарів припадає на теплу пору року: в районах з помірним і субтропічним кліматом — літньо-осінні місяці зі стійкою середньодобовою температурою понад 16 градусів, у тропічній зоні — майже цілорічно.
Крім країн, уже охоплених епідемією малярії, високий ризик повернення малярії існує і в інших країнах Центральної Азії, Закавказзя, Чорноморських і Середземноморських держав,що входять до Європейського регіону ВООЗ.
ВООЗ планує здійснити швидкий перехід від стадії надання екстреної допомоги і гуманітарної підтримки країн, охоплених епідемією, до фази довгострокової постійної стратегії попередження повернення малярії на звільнені від неї території.
Завезення малярії в Україну відбувається щорічно і знаходиться на рівні 0,07-0,17 на 100 тис. населення. Групами ризику щодо завозу малярії є пілоти, моряки, військовослужбовці, трудові мігранти, біженці, нелегали, туристи, які повертаються в Україну з країн, ендемічних щодо малярії. Завезення малярії супроводжується клінічними наслідками. До тяжких клінічних наслідків завезення малярії можна віднести зростання за останні 5 років летальності від тропічної малярії у 3,8 разів у порівнянні з попередніми роками. Це зумовлено пізнім зверненням хворих по медичну допомогу та пізньою клінічною і лабораторною діагностикою малярії.
На сучасному етапі профілактики малярії важливе місце посідає своєчасне виявлення і знераження джерел малярії.
Заходи щодо виявлення малярії проводять серед осіб, які прибули в Україну з країн Африки, Азії, серед хворих з гарячкою неясної етіології та осіб, підозрілих на цю інфекцію за клінічними ознаками ( збільшення печінки, селезінки, анемія та ін. ).
Виявленим хворим та паразитоносіям призначають специфічне лікування.
З метою розриву механізму передачі при малярії в епідемічний сезон проводять заходи по боротьбі з малярійними комарами за допомогою інсектицидів та біологічних методів у місцях масового їх розмноження та нападу на людей.
В нашій країні в системі епідеміологічного нагляду виділяють такі заходи: лікувально-профілактичні, протикомарині, підготовка кадрів з малярії та санітарно- освітня робота серед населення. Для здійснення епідеміологічного нагляду застосовують епідеміологічні, паразитологічні, серологічні, картографічні та статистичні методи дослідження. Одним із основних заходів епідеміологічного нагляду є виявлення джерел збудника інфекції та лікування хворих. До числа важливих заходів належить хіміопрофілактика: персональна, суспільна та міжсезонна. Також неабияка роль відводиться протикомариним заходам, які включають постійне спостереження за малярійними комарами, визначення їх чисельності протягом епідемічного сезону, фізіологічного віку, зараженості плазмодіями та активності нападу на людину.
Виходячи з ситуації, яка склалася у світі, цілей, що поставлені перед європейськими країнами ВООЗ, завданням нашої країни є недопущення завезення малярії на територію України та поширення її серед населення.