Розглянемо Порядок, що визначає механізм надання домедичної допомоги при підозрі на шок не медичними працівниками.
Шок – це стан між життям та смертю; загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, спричинений порушенням нервової регуляції життєво важливих процесів; характеризується розладами гемодинаміки, дихання, обміну речовин.
Ознаки шоку у постраждалого:
- бліда, холодна і волога шкіра;
- слабкість;
- неспокій;
- сухість в роті, відчуття спраги;
- часте дихання (більш ніж 20 вдихів за хвилину);
- порушення свідомості; непритомність.
Причинами виникнення шоку можуть бути:
- зовнішня кровотеча;
- внутрішня кровотеча;
- травми різного ґенезу;
- опіки;
- серцевий напад тощо.
Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на шок не медичними працівниками:
1) переконатися у відсутності небезпеки;
2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;
3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;
4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;
5) усунути причину виникнення шокового стану: зупинити кровотечу, іммобілізувати перелом тощо;
6) надати постраждалому протишокове положення:
а) перевести постраждалого в горизонтальне положення;
б) покласти під ноги постраждалого ящик, валик з одягу тощо таким чином, щоб ступні ніг знаходились на рівні його підборіддя;
в) підкласти під голову постраждалого одяг/подушку;
г) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;
7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;
8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.