Саме 29 травня 1958 року в останній день Першого Всесвітнього Конгресу з Гастроентерології було створено Всесвітню Гастроентерологічну Організацію. Основними напрямами роботи WGO є внесок у глобальне вивчення та розповсюдження знань з гастроентерології, підтримка активного контакту з усіма організаціями, зацікавленими у гастроентерології та суміжних галузях, заохочення та підтримка досліджень шлунково-кишкових захворювань, визначення перспективних досліджень та направлень розвитку гастроентерології, внесення та отримання благодійних коштів, організація та проведення Всесвітнього Конгресу з Гастроентерології. Щороку 29 травня кампанія зосереджується на певному травному захворюванні або розладі з метою підвищення загальної обізнаності населення щодо запобігання, поширеності, діагностики, управління та лікування захворювання та розладу. У різні роки це були: дієтичне харчування, запальні захворювання кишковика, хронічні вірусні гепатити та рак шлунково-кишкового тракту.
Від гастроентерологічних захворювань страждають всі вікові групи населення. Більшість — це працездатні люди. Хвороби органів травлення посідатимуть одне із провідних місць у структурі захворюваності населення, згідно з прогнозами ВООЗ.
29 травня — Всесвітній день здорового травлення. За оцінками фахівців, причиною більшості захворювань є неправильне харчування і пов’язане з ним порушення роботи органів травлення.
Цьогоріч Всесвітній день здоров’я травної системи присвячений мікробіому кишківника. В організмі людини близько 40 трильйонів бактерій, велика кількість яких знаходиться саме в кишковику. В сукупності вони відомі як кишкова мікробіома.
Велика кількість корисних бактерій в кишківнику може покращити роботу імунної та психічної системи, запобігти ендокринними порушеннями, шкірними захворюваннями та раку, допомогти в боротьбі із ожирінням.
Проте, деякі види бактерій в кишковику можуть сприяти розвитку шлунково-кишкових і системних захворювань, зокрема: запальним хворобам кишківника, астмі, ожирінню, метаболічному синдрому, серцево-судинним патологіям, автоімунним, нейроповедінковим та іншим захворюванням.
Для того, щоб зберегти мікробіому кишечника здоровою варто контролювати те, що їсте, регулярність фізичних вправ і те, як часто приймаєте антибіотики.
Вживайте більше овочів та фруктів. Вони багаті на клітковину, яка перетравлюється певними бактеріями в кишківнику і є основою формування здорового мікробіому.
Їжте цільнозернові продукти, насіння та горіхи. Цільні зерна мають низький вміст жиру, багаті на клітковину та крохмальні вуглеводи. Деякі мають низький глікемічний індекс (ГІ), що означає, що вони забезпечують повільне вивільнення вуглеводів у крові.
Додайте до свого раціону пробіотичні та пребіотичні продукти. Пробіотики — це живі мікроорганізми, які нормалізують склад та функції мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Вони є у таких продуктах: кефірі, простокваші, ряжанці, сирі, йогурті, айрані, рікотті тощо.
Пребіотики є їжею для пробіотиків і допомагають їм підтримувати здорові бактерії в кишковику. Пребіотики є в сирих фруктах і овочах, цільних зернах, цибулі, бобових.
Уникайте штучних підсолоджувачів. Вони негативно впливають на рівень цукру в крові та підвищують чутливість до метаболічних захворювань.
Грудне вигодовування. Малюки, яких годували грудьми впродовж 6 місяців мають значно здоровіший кишківник порівняно з дітьми, яких не годували грудьми.
Не приймайте антибіотиків без необхідності. Антибіотики завдають шкоди мікробіому та імунітету кишківника. Центр з контролю і профілактики захворювань (CDC) рекомендує обговорювати із сімейним лікарем необхідність вживання антибіотиків і альтернативні варіанти їх застосування.
Регулярно займайтесь фізичними вправами. Фізична активність збільшує кількість корисних мікробів.
Кишковик іноді називають «другим мозком», і його взаємодія з нервовою системою є дуже важливою. Минулого разу ми разом з гастроентерологом Павлом Андрющенком вже розповідали про зв’язок ШКТ та психосоматики, а сьогодні хочемо розповісти по синдром подразненого кишківника.
