Це свято вперше відзначається з ініціативи Європейського Товариства Радіологів (ЕSR), Товариства Радіологів Північної Америки (RSNA) і Американського Коледжу Радіології (ACR).
8 листопада 1895 році Вільгельм Конрад Рентген відкрив рентгенівське випромінювання, поклавши початок нової медичної дисципліни – радіології.
Мета Міжнародного дня радіології – привернути увагу громадськості до цього розділу медицини і тих переваг, які вона дає. Святкування Міжнародного Дня Радіології прийшло на зміну відзначення Європейського Дня Радіології, запропонованого в 2011 році. Перше і єдине святкування Європейського Дня Радіології пройшло 10 лютого 2011 році і було приурочено до річниці смерті Рентгена.»
У 1895 році Вільгельм Конрад Рентген – німецький фізик, відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання — рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності.
Головне відкриття в своєму житті — X-випромінювання, він зробив, коли йому було вже 50 років. 8 листопада 1895 р., коли його асистенти вже пішли додому, Рентген далі працював. Він помітив, що фотоматеріали, які лежали поруч з трубкою Гітторфа, упаковані в світлонепроникний папір, виявилися незрозумілим чином засвіченими після проявлення. Звичайна людина викинула би їх і забула, але геніальний вчений почав планомірні експерименти, щоб виявити причину незрозумілого явища. Він дізнався, що від вакуумних трубок дійсно виходять невидимі промені. Промені пробили чорну упаковку і змусили світитися флуоресціюючі речовини. Жоден фізик цього не бачив раніше й не повідомляв про це. У роботі Рентген був ученим-одинаком.
Під час експериментів науковець розміщував поміж трубкою та ширмою різні предмети, які траплялися під руку: книжку, лист алюмінієвої фольги, скриньку, — і з подивом зазначав, що невідомі промені пронизують кожен предмет по-різному. Згодом дослідник зробив такий же знімок власної руки. Це було перше рентгенологічне дослідження людського тіла.
Невдовзі відкриті Рентгеном промені стали застосовувати у різних галузях — передусім, у медицині. Вже у 1896 році доцент Берлінського університету, фізик Вільгельм Він використовував їх для діагностування переломів у Берлінському військовому госпіталі. Хоча Рентген мав інженерну освіту, він не брав участі у використанні відкритих ним променів на практиці й не отримував за це коштів. Він також відмовився отримувати пов’язані з його відкриттям патенти, оскільки вважав, що воно має належати всім. Через чотири роки після свого відкриття вченого запросили до Мюнхенського університету — найбільшого університету країни. Там В. Рентген і залишався до кінця життя, відхиляючи численні почесні пропозиції. Він прагнув займатися тільки наукою.
