Всесвітня організація охорони здоров’я, Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних націй, Всесвітня організація охорони здоров’я тварин закликають до відповідального використання антибіотиків серед людей і тварин, щоб стримати розвиток стійкості до антибіотиків (антибіотикорезистентності).
Британського бактеріолога Олександра Флемінга називають одним із визначних людей 20 сторіччя. За відкриття антибіотиків у 1945 році йому була присуджена Нобелівська премія в галузі фізіології і медицини. Відкритий Флемінгом пеніцилін на довгі роки став основою протимікробного лікування і зберіг життя, без перебільшення, мільярдів людей. Протимікробне лікування залишається актуальним і в наші дні. За останній рік ВООЗ вдалося на Мадагаскарі протягом трьох місяців взяти під контроль епідемію найбільш смертоносної інфекції в історії людства – чуми, відправивши у цю країну 1,2 мільйони доз антибіотиків і надавши великий об’єм надзвичайного фінансування.
Протимікробні препарати застосовують для боротьби з бактеріями, грибками, паразитами та вірусами. З’являються все нові ліки, даючи хворим людям надію на одужання. Але лікарі зараз нерідко стикаються з ситуаціями, коли незначні травми призводять до затяжного лікування в результаті зараження ран стійкими до ліків мікробами. Все частіше по всьому світу спостерігаються такі випадки і не завжди вони закінчуються перемогою пацієнта у боротьбі з інфекцією. В країнах ЄС від внутрішньолікарняних інфекцій щорічно помирають близько 25 тисяч пацієнтів. ВООЗ навіть присвятив проблемі один із Всесвітніх днів здоров’я, провівши його під девізом: «Стійкість до антимікробних препаратів: якщо сьогодні не почати діяти, завтра світ залишиться без ліків».
Зробити бактерію стійкою до певних речовин може випадкова мутація або горизонтальний перенос генів від інших мікроорганізмів. За останні роки вчені винайшли декілька «супербактерій». Вони резистентні до цілого ряду популярних антибіотиків. Стійкі до ліків організми можуть передаватись іншим людям, обумовлюючи високу летальність пацієнтів, величезні економічні витрати як окремих людей, так і суспільства.
Дослідники вважають, що тривалого лікування антибіотиками потребують далеко не всі бактеріальні інфекції. Деякі мікроорганізми – такі як збудники туберкульозу – дійсно необхідно знищувати повністю за допомогою комбінації препаратів. Мікобактерії туберкульозу активно змінюються в результаті мутацій, що викликає резистентні форми хвороби. Лікування туберкульозу має тривати декілька місяців. В Україні спостерігається епідемія стійкого до лікування туберкульозу, тому Кабінет Міністрів України ще у 2009 році прийняв рішення про обов’язкову госпіталізацію хворих на хіміорезистентний туберкульоз, які виділяють збудників у навколишнє середовище, але відмовляються від лікування. Держава створює відповідні умови для хворих і більш жорстко контролює процес лікування, щоб зняти загрозу розповсюдження захворювання серед населення України.
Розвиток стійкості є природною реакцією, але її можливо стримувати шляхом належного і виправданого застосування антимікробних препаратів. Конкретні антибіотики ефективні тільки у відношенні певних мікроорганізмів, мають застосовуватись у точних дозах і протягом певного часу, вони неефективні при вірусних інфекціях. Вільний доступ до лікарських засобів без усвідомлення наслідків їх безконтрольного використання може призвести до невиправних наслідків, включаючи розвиток інфекцій, непідвладних лікуванню. Небезпечним є поширення таких штамів в міжнародних масштабах. Проблема ускладнюється і надзвичайно широким використанням антибіотиків в сільському господарстві для профілактики хвороб і стимуляції росту худоби. ЄС вже прийняв рішення заборонити таку практику.
Антибіотики знищують не тільки бактерій-збудників захворювань, але і здорову мікрофлору організму. ЇЇ місце в організмі можуть зайняти інші патогенні мікроорганізми. Так виникають деякі опортуністичні інфекції. Вчені попереджають, що найбільш небезпечно для окремих людей і їх оточення приймати антибіотики без призначення лікаря або навіть всупереч рекомендаціям спеціаліста.
В деяких країнах успішно впроваджуються освітні програми для населення. У Франції здійснена програма інформування громадськості під назвою «Антибіотики не використовують автоматично», яка сприяла зниженню на чверть вживання антибіотиків при грипоподібних захворюваннях. У США програма «Get smart» («Міркуй») орієнтувалась на розумне їх використання. Канадська програма «Do bugs need drugs?» («Чи потрібні ліки мікробам?») мала результатом скорочення на 20% лікування антибіотиками інфекцій дихальних шляхів. Заходи з обмеження використання антибіотиків у продовольчому тваринництві в світі призвели до зменшення кількості стійких до антибіотиків бактерій на цілих 39%. Цей досвід був безпосередньо використаний при розробці нових керівних принципів ВООЗ. На сьогодні сформульовані класичні підходи до антибактеріальної терапії. Головний принцип – цілеспрямоване призначення антибактеріального препарату у відповідності з чутливістю збудника; антибіотик має створювати терапевтичну концентрацію у вогнищі інфекції; вибір антибіотика з максимальною ефективністю і мінімальною токсичністю має поєднуватись з найменшою вартістю лікування.
